Тетяна Філевська, арт-менеджерка та дослідниця українського авангарду, розповідає, як грант міжнародної мобільності допоміг їй отримати доступ до творчого доробку і архіву Казимира Малевича, які з'явилися можливості для співпраці у результаті подорожі, чому в Нідерландах так динамічно розвиваються креативні індустрії та на що потрібно звернути увагу майбутнім аплікантам Cultural Bridges.
ДЕ ШУКАТИ МАЛЕВИЧА
На жаль, в Україні знаходиться лише кілька листів Малевича, один ескіз та картини у приватних колекціях. За межами Російської Федерації, і в Європі зокрема, найбільша колекція спадщини авангардиста міститься в Музеї Стеделік в Амстердамі. У тому ж музеї зберігається архів фонду Харджиєва. Микола Харджиєв був молодшим колегою Малевича і архівістом, який зібрав величезну колекцію матеріалів про авангард. У 1996 році він переїхав в Амстердам, але йому вдалось перевезти лише частину своєю колекції – другу половину не випустили на кордоні.
Довгий час тривали перемовини між Росією та Нідерландами і зрештою країни домовились, що мистецька частина лишається в Голландії, архівна – в Росії, і обидві сторони обмінюються електронними версіями своїх частин. Наразі весь обсяг архіву Харджиєва в електронному вигляді доступний в Амстердамі, а російська сторона обмежила доступ до архіву. Мені вдалось опрацювати понад 1500 одиниць зберігання та отримати електронні копії документів і творів, які мають для мене особливий інтерес.
ЧОМУ ВАЖЛИВО ПРАЦЮВАТИ З ОРИГІНАЛАМИ
Доступ до першоджерел відкриває зовсім інше бачення. Так, наприклад, в одному з портретів я помітила те, що неможливо побачити на репродукціях і не зазначено в архівах. Вся картина намальована в одному стилі, а обличчя жінки – в зовсім іншому з використанням інших фарб, кольорів та відтінків.Це помітно тільки під певним кутом зору, коли є можливість рухати картину і спостерігати, як від неї відображається світло. Така деталь наштовхує на думку, що роботу було перемальовано, або з якихось причин Малевич хотів замалювати обличчя жінки. Тобто стає зрозуміло, що навколо цієї картини відбувалась певна історія. Про це не зазначено в жодному дослідженні, а саме полотно не експонувалась жодного разу за 20 років.
Західно-європейські музейні інституції дуже демократично налаштовані та абсолютно відкриті для досліджень. Це колосальна різниця у порівнянні з Україною, де архівні музеї закриті та зарегульовані, з абсурдними радянськими схемами роботи. В Стеделеку було достатньо надіслати email із запитом і вже за добу я отримала дозвіл на доступ до матеріалів. Коли я приїхала працювати до сховища музею, персонально для мене вивісили близько 30 живописних робіт Малевича. Навіть працівники музею і сховища ніколи не бачили всі ці картини разом, оскільки до мене ніхто не просив доступу до повної колекції. Мені також призначили двох асистентів, що допомагали з вивченням полотен.
ЯК У НІДЕРЛАНДАХ РОЗВИВАЮТЬ КУЛЬТУРУ
У Нідерландах надзвичайно розвинений музейний сектор: в Амстердамі одна з найвищих у Європі концентрацій музеїв з багатотисячними зібраннями світових шедеврів.Там розуміють цінність культури, її впливовість, здатність змінювати світ, відповідно – вкладають кошти в її розвиток. Динамічно розвиваються різні креативні індустрії по всій країні, оскільки функціонують вже відпрацьовані процеси реалізації ідеї на всіх етапах: від абстрактного уявлення до конкретного результату. Так, в Амстердамі щорічно проводять найпрестижніший та найбільший у світі фестиваль документального кіно, а восени в Ейндховені проходить Голландський тиждень дизайну, провідна подія для північноєвропейського дизайну.
ЩО ДАЛІ?
У рамках подорожі я провела 16 зустрічей з представниками голландських культурних інституцій та української спільноти Нідерландів і ми вже працюємо над розробкою спільних проектів. Я збираю репрезентативну підбірку літератури, що стосується українського мистецтва 20-21 століття, і за підтримки МЗС планую до кінця року передати її до музею, щоб створити там українській відділ з регулярним наповненням бібліотеки. Також кураторська рада Стеделіку зацікавилась ідеєю спільної виставки українського модернізму, що може мати місце за кілька років в Амстердамі та інших містах Західної Європи. Крім того, наступного літа музей та Фонд Харджиєва організовують конференцію, присвячену архіву Харджиєва, куди мене запрошено з матеріалами мого дослідження, а восени цього року директор фонду планує візит в Україну.
КОЛИ ПЛАНУВАТИ ГРАНТОВУ ПОДОРОЖ
Потрібно чітко визначити предмет та мету вашого дослідження, а також оцінити реалістичність реалізації проекту. Ретельно підготуйтесь до подорожі та зробіть дослідження заздалегідь: вивчіть місцевість, домовтесь про зустрічі, розплануйте ваш час - мій календар було розписано похвилинно. Це дуже допомогло ефективно провести ці два тижні.
Грант мені підтвердили десь за місяць до запланованої подорожі, і оскільки розрахунки робились за півроку, то ціни на квитки та проживання суттєво виросли. Крім того, подорож припала на високий туристичний сезон. Тож довелося перенести дати, аби залишитись в рамках бюджету. Слід також враховувати, що оплата банківськими переказами з України за кордон йде з затримкою та комісією.
