Хто: радник Конфедерації роботодавців України
Співпраця з Британською Радою: участь у програмі Skills for Employability (2008-2014)
Останнє десятиліття життя Родіона Колишка пов’язане з розбудовою професійного громадянського суспільства: з 2006 року він брав участь у розбудові організацій роботодавців національного рівня – спочатку Конфедерації роботодавців України, а згодом - Федерації роботодавців.
З 2008 року Британська Рада залучала новоутворену Конфедерацію як представників ринку праці до різного роду навчальних програм, поїздок і тренінгів у рамках програми Skills for Employability. «Вперше для нас відкрили такі питання, як структура кваліфікацій, документи, необхідні для того, щоб кваліфікація і навчальний план відповідали вимогам ринку праці до сфери освіти — бо на той час це питання стояло не так гостро, і не всі розуміли, чому випускники навчальних закладів, які виходять на роботу, не завжди відповідають вимогам роботодавця».
«Після першого ознайомчого візиту до Великої Британії, зустрічей із представниками галузевих рад (Sector Skills Councils), представниками комісій, які уповноважені на реєстрацію нових кваліфікацій, організаціями роботодавців ми повернулися в певному захваті й почали суміш адвокаційної та лобістської діяльності. Ми були першими, хто сказав, що необхідно розробляти професійні стандарти, що це документи, які визначають вимоги роботодавців до необхідних на ринку праці знань і навичок, вони повинні бути первинними, на їх основі повинні розроблятися вже освітні стандарти».
В результаті активного у 2011 році Кабмін затвердив своєю постановою Національну рамку кваліфікацій - документ, який на той час був єдиною формальною перешкодою для повноцінного приєднання України до Болонського процесу в сфері вищої освіти.
Паралельно об’єднання роботодавців працювало разом з Британською Радою та Радою Європи, і з Європейським фондом освіти (European Training Foundation), які організовували протягом двох років ознайомчі навчально-узгоджувальні семінари й наради зацікавлених осіб, які брали участь у розробці рамки кваліфікацій. Ці заходи були орієнтовані на те, щоб сформувати розуміння перспектив розвитку національної системи кваліфікацій, і необхідність не тільки наявності рамки, але її функціонування – відповідно до неї повинні створюватися й реєструватися кваліфікації, і ринок праці має бути сприймачем цієї ідеї, наголошує Родіон.
З 2012-13 років у цей процес активно включилися такі великі компанії, як ДТЕК і Метінвест, які через специфіку свого бізнесу приділяють дуже велику увагу кадровій політиці, розповідає Колишко. У них є відповідні програми розвитку кадрового потенціалу, і в цьому напрямку вони намагаються мінімізувати свої витрати, але й зробити так, щоб система підготовки персоналу більше відповідала саме їхнім потребам.
«Коли вони побачили цей інструмент – професійний стандарт, – то дуже активно включилися в роботу. І зі створених наразі професійних стандартів 90% – це з їхньої ініціативи та сприяння. Вони самі їх розробляють за відпрацьованою методологією і потім використовують для зміни навчальних стандартів переважно у сфері професійної освіти».
Про вплив на ринок праці говорити ще зарано. «Ці випускники тільки починають виходити на ринок, і, думаю, це буде зрозуміло за рік-півтора, коли ми побачимо, скільки випускників прийшло вже за новою програмою підготовки, скільки з них працевлаштувалося, скільки залишилося на підприємстві, наскільки підприємство позитивно оцінює зміну рівня їхньої професійної підготовки. Тобто ми з цим бізнесом будемо працювати і далі в цьому форматі, щоб зрозуміти, наскільки це взагалі має ефект. Але формально ефект є абсолютно точно».
«Ця співпраця визначила особисто моє професійне життя,» – впевнений Колишко. – «Я починав у русі роботодавців як представник великого бізнесу, який був зацікавлений у створенні організації, що захищала б його інтереси перед профспілками й державою. Але з 2008 року пройшла трансформація, яка мене повністю повернула в сферу розвитку кваліфікацій і навичок в Україні».
Родіон впевнений у разючому впливі спільної діяльності організацій і на владу, і на українське суспільство в цілому. «Я починав, коли те, що ми казали, приїхавши з Британії, взагалі ніким не сприймалося. Наразі всі ті, хто дотичний до цієї сфери, мають абсолютно повне розуміння необхідності створення професійних стандартів, для чого вони потрібні, хто створює – і взагалі розуміння більшості елементів системи кваліфікацій є адекватним в Україні. І це британська модель».
Україні є чим пишатися в цьому плані, зауважує він: тут прослідковується не вся британська система кваліфікацій – та певні її елементи запозичені повністю: саме поняття професійного стандарту, його структура, процедура розроблення, площадка, на якій вона розроблюється, валідація результатів неформального навчання... У жодній країні немає таких позитивних наслідків впливу британської системи, як в Україні, каже Родіон, підкреслюючи, що практично всі 75 професійних стандартів, наявних зараз у державі, створені за цією моделлю, а новий закон про освіту повністю оперує цими поняттями і взагалі парадигмою цієї кваліфікаційної системи.