Хто: голова Ради ГО “Конгрес Активістів Культури”, кінопродюсер (“Контора Правило”), молодший експерт по Вірменії (EU-Eastern Partnership Culture And Creativity Programme), дослідниця в програмі “Mapping A Generation In Transition”
Співпраця з Британською Радою: учасниця, фасилітатор програми Active Citizens (з 2015), учасниця Canny Creatives (2015-2016)
Кінопродюсер Олена Правило долучилася до “Конгресу Активістів Культури”, який займається культурною політикою й культурно-соціальними проектами, та очолила Раду організації в 2014 році – відколи й почалася взаємодія організації та її особисто з Британською Радою в Україні. Від Конгресу вона брала участь у програмі культурного підприємництва Canny Creatives, співпрацюючи з інституціями в різних містах України та іноземними експертами. Останні не були менторами, які мали консультувати чи тренувати організацію – натомість вони налагоджували партнерство та планували спільні проекти. Саме з Кліменою Крістофоу та Isis Arts, британською організацією, яку та представляла, Конгрес розробляв ідею мистецьких резиденцій і тренінгів для менеджерів та культурних критиків, долучивши до проекту також німецьких і словацьких учасників. Заявка на “Креативну Європу” не отримала фінансування, проте, за словами Олени, це був цінний досвід співпраці й налагодження контактів, а до програми резиденцій вона з колегами повернулася згодом.
Далі, завдяки цим контактам і підтримці Британської Ради, Конгрес долучився на два роки до мережі “Культурно Активна Європа”, що дає можливість участі в конференціях та доступі до корисних контактів. Це дало розуміння того, як колеги в Європі займаються адвокацією, лобіюванням питань культури в Європейському Союзі, як на рівні ЄС відбувається фінансування культури.
“Нам здається, що культура фінансується за залишковим принципом тільки в Україні, й узагалі до неї недбало ставляться — але чим більше спілкуєшся з європейськими партнерами, тим краще розумієш, що це відбувається всюди. Навіть у Великій Британії, наприклад, влада спонукає культурні проекти до переходу на самофінансування – а організації звикли, що сидять на великих фінансових потоках від держави й нормально функціонують. Тож для них зараз це виклик. А в Україні навпаки – ти майже ніколи не маєш цих ресурсів і думаєш, як вигадати велосипед, яким чином проїхатися звідти туди, зробити проект без грошей або з маленькими ресурсами чи з допомогою суспільства – і для британців наш обмін досвідом теж був цікавою школою”.
Що ж до участі в програмі Британської Ради “Активні громадяни”, то "Конгрес Активістів Культури” став постійним партнером і реалізував чимало проектів. Зокрема, проекти усної історії, урбаністичних городів, велосипедних ігор-змагань, промоції екологічної поведінки, музики для людей з порушенням слуху та ін. “Ми тісно працюємо, беремо участь у різних, так би мовити, мозкових штурмах, пропонували декілька ідей, однією з яких були пітчинги соціальних проектів. Разом з партнерами це розвинулося в прекрасний проект, коли команди фасилітаторів приїжджають у певне місто, де проводять тренінг з розкачки проектів, які є на місцях, і в результаті від цих проектів люди можуть податися на фінансування – 50 на 50 від Британської Ради і міста”. Таким чином завдяки програмі було реалізовано стільки проектів, що Конгрес разом з організаціями-партнерами тепер сприяє формуванню Громадської спілки “Асоціація Активних Громадян”, яка об’єднає в мережу ці ініціативи для розширення і сталості роботи та зв’язку між ними.
“Ідейно ми дуже близькі від початку роботи, нам дуже подобається, як працює Британська Рада, вона дає нам можливість проявити те, що ми хотіли втілити для суспільства, і показує, яким чином не спекулювати, діяти чесно і з не дуже великими бюджетами для досягнення максимального успіху проектів — і для нас це дуже хороша школа,” – зауважує Правило. – “Я розумію, що “Активні Громадяни” – це одна з найефективніших програм Британської Ради в Україні, тому що дуже багато робиться уваги на те, щоб реалізувати багато волонтерських речей, просто на ідеї розбудови громадянського суспільства”.
Особисто Олена перейняла та продовжує отримувати від цієї програми надзвичайно багато досвіду й знань, які тепер застосовує в своїй практиці. Вона зауважує використовувану в тренінгах “Активні Громадяни” метафору річки, котра починається з малих струмків – індивідуальних ідентичностей, ті потім зливаються, утворюючи діалог, а далі річка набирає води, й бурхлива течія стає активною громадою. Власне, програма “Активні громадяни” допомагає зрозуміти, як з цих ідентичностей і діалогів створити громаду та дійти до того, щоб втілювати соціальні проекти, і як ці проекти насправді важливі в світовому контексті.
“Для нас це дуже добре структурована на невибагливому рівні, просто пояснювана система, яка дуже добре лягає під соціальні й культурні проекти, під нові ідеї й експерименти. І для нас це стало частиною нашого життя і роботи. Тому що ми зараз їздимо дуже багато на схід України; я працювала з громадою у Вірменії, робила там дослідження потенціалу креативних міст (і це, до речі, проект “Культура і креативність”, який теж керований, по суті, Британською Радою). І паралельно я проводила невеличкі тренінги для громади, показувала, яким чином вони теж можуть діяти на своєму рівні. Громадянином бути відповідально, цікаво, якщо ти можеш щось вирішувати. Коли ти бачиш наш підйом громадянської активності, то думаєш, що так скрізь, але це не так – у Вірменії люди більш-менш пасивно сприймають, що влада щось вирішує, а ми починаємо говорити про те, що вони можуть зробити в своїй громаді. І тоді розумієш, що Британська Рада, роблячи проект тут, насправді впливає не тільки на наше суспільство, але й на сусідські, на кола, якими перетинаються активісти й громадські організації”.
Саме співпраця з Британською Радою надихнула Конгрес на розвиток ідеї мистецьких резиденцій, які мали б соціальний вплив, виходячи за рамки культури до роботи з громадою. Вона вилилася в резиденцію на честь наймолодшого героя Небесної Сотні Назара Войтовича в селі Травневе на Тернопільщині, звідки він походив. “Він вчився на дизайнера – і для нас це вже щось спільне: людина, пов’язана з культурною діяльністю. Ми поїхали в його село, громаду з розумінням, що наша пропозиція резиденцій має бути не просто для того, щоб у його село приїжджали художники – нам треба приміщення, яке буде функціонувати для цієї громади, в якому можна робити тренінги “Активних громадян”, вчитися якимсь проектам, де митці зможуть самі творити... В пошуку приміщення ми в перший же день у Тернополі зустрілися з бізнесменом (ТОВ «Поділля»), який віддав нам двоповерхову будівлю, що належить його товариству, на 25 років! Для нас це ніяк не жарт, бо 25 років – це період, за який виросте нове покоління. І ми тоді розуміємо нашу відповідальність.
Але ми усвідомлюємо, що завдяки Британській Раді навчилися думати в контексті громади, яким чином ми вплинемо на неї, як вона розвинеться, як ми можемо підтримати тих активістів, які є всередині, або які ще не є активістами, але мають інтерес і можуть долучитися до проекту”. В 2017-му пройшла перша невелика резиденція, а наступного року планується ціла програма, в тому числі, тренінги активних громадян, навчання того, як шукати ресурси й домагатися того, щоб результати були сталі. “Нещодавно ми зібрали на Спільнокошті суму, яка навіть перевищила наші очікування в 100 тисяч гривень – 125,000. І від Міжнародного Фонду “Відродження” ми отримаємо ще 100 тисяч на цю резиденцію. І чому Британська Рада в цьому плані актуальна? Тому що те, що ми працюємо з нею – це не стільки фінансування, скільки ідейна підтримка і натхнення на нові ідеї”.