Під час Одеського кінофестивалю Британська Рада влаштувала дискусію двох професіоналів однієї сфери: Робіна Бейкера, головного куратора національного архіву Британського кіноінституту, та Івана Козленка, заступника директора Національного центру Олександра Довженка. Обоє займаються збереженням та реставрацією кіноспадщини своїх країн. Пропонуємо нашим читачам їхню цікаву розмову:
— Якими методами оцифрування відео ви користуєтеся? Настільки тривалим є цей процес?
— Якщо ви питаєте про тривалість самих проектів оцифрування, то ключовим є питання, які бюджети ми плануємо на реставрацію. Проект із реставрації фільмів Альфреда Хічкока (всього 9 фільмів – пр. Британської Ради) виявився для нас дуже коштовним. Ми з легкістю могли витратити всі кошти на реставрацію тільки одного фільму, і мені було складно визначити, скільки достатньо і варто вкладати у цей проект. У даному випадку фільми періоду 20х років минулого століття не потребують реставрації абсолютно кожного дефекту.
Реставрація кіно – дуже коштовний проект. Частину фінансування ми отримуємо від британських платників податків. Тому я вважаю, що пророблена нами робота відповідає принципу гарного результату за вкладені гроші. Ми відновили 9 фільмів Хічкока у дуже гарній якості, що краще ніж відновити одне німе кіно Хічкока надзвичайно гарно.
— На мою думку, ваша реставрація була чудовою.
— Реставрація, яку ви бачили під час показу на Потьомкінських сходах, була такої гарної якості, оскільки ми мали справу з негативами у гарному стані.
— Як ви зберігаєте матеріал? Як на мене, це просто чудо, що ви володієте негативами фільмів. Наприклад, Національний центр О. Довженка, на жаль, не має негативів фільмів тієї епохи.
— Ми надзвичайно раді, що можемо працювати з оригінальними негативами. Це дійсно рідкість. У нас є три негативи німих фільмів Хічкока, і нам особливо пощастило, що на той момент ми отримали фінансування від британського уряду на створення кіносховища, де ми зберігаємо унікальні копії, плакати та негативи. Вони зберігаються при температурі у - 5 градусів та вологості 35%, отже, в холодних та дуже сухих умовах задля уникнення подальшого псування. До моменту появи сховища у нас не було місця, де б ми зберігали цей надзвичайно цінний матеріал. У випадку, наприклад, фільму «Шантаж», ми мали справу з тим, що за останні 85 років негатив серйозно деформувався. Суттєві проблеми виникли під час сканування – уявіть, ви маєте сканувати дуже повільно кадр за кадром, не піддавати його великому тиску. Таким чином, процес стає дуже тривалим та трудомістким.