Цього року Class Act відбувся вже втретє: організатори зібрали разом 10 підлітків з Авдіївки та 10 — з Чопу для того, щоб разом створити спільну виставу, яка піднімає нагальні проблеми суспільства. Спільна творчість сприяла тому, що вони почали знаходити спільні теми та інтереси, виявляти довіру один до одного та позбулися мовних та географічних стереотипів.
Що таке Class Act?
Суть проекту: 10 підлітків з Авдіївки та 10 — з Чопу протягом 12 днів пишуть драматичні твори, які пізніше будуть поставлені на сцені командою професійних режисерів, акторів, сценографів, композиторів та відеохудожників.
Формат Class Act був розроблений у Великій Британії у 1997 році, в одному з найбільших театрів Шотландії Traverse. Авторкою формату є Нікола МакКартні, шотландська драматургиня та режисерка, викладачка в Единбурзькому університеті. Третій рік поспіль вона приїжджає в Україну проводити майстер-класи для підлітків у рамках проекту Class Act.
Проект складається з 4 етапів:
Початковий етап
Навесні відбулося дві експедиції організаторів Class Act у Чоп та Авдіївку. Вони провели майстер-класи з акторської майстерності, режисури, драматургії та сценографії для учнів 8-10 класів обраних шкіл.
По завершенню майстер-класів охочі написали твори на вільну тематику. Організатори оцінили їхні роботи та відібрали по 10 учасників з кожного міста для подальшої участі в проекті.
Активний етап
Дві групи учасників з Авдіївки та Чопу приїхали до Києва та жили разом у столичному хостелі. Це сприяло їхньому зближенню та налагодженню дружніх стосунків.
Учасникам пропонується розбиватися на пари з різних міст (Чоп—Авдіївка) і вже три роки поспіль статистика приблизно однакова: 80% складають пари з різних міст, а решта 20% — це або хтось один, або троє, або пара учасників з одного міста. Тобто, організатори не наполягають, але спонукають і просять, щоб у парі були учасники з різних міст. Вони разом приймають рішення, про які теми писатимуть, якою мовою і вже потім розробляють події.
Етап написання п'єс
Драматурги та режисери Наталія Ворожбит (Київ), Ольга Мацюпа (Львів), Павло Ар'є (Львів — Берлін), Марина Смілянець (Київ) та Джек Кловер (Лондон) провели учасникам майстер-клас за методологією британського формату проекту. Очолила драматургічні майстер-класи Нікола МакКартні.
Постановочний етап
Репетиції, створення декорацій, костюмів, реквізиту, розробка відеоконтенту та написання музики для вистави. Розроблялось художнє та сценічне вирішення вистави. Публічна презентація 3-годинної вистави відбулася 3 липня у Києві на сцені Великого залу Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Подивитися виставу прийшли близько 650 глядачів. Вистава складалася з 10 п'єс, написаних підлітками.
В перший рік проведення Class Act, 50% творів було створено українською мовою і 50% — російською, але з кожним роком відсоткове відношення зростає на користь української.
Які складнощі?
Олександр Фоменко, координатор проекту Class Act: Схід — Захід 2018
До одного з найскладніших факторів я б відніс те, що режисери та актори повинні бути готові до того, щоб поставитись до аматорського напрацювання дітей професійно.
Кінцевий результат і прем'єра виходять досить фаховими і для нас дуже великою цінністю є, коли ми бачимо теми, які піднімають підлітки, і про які, можливо, ніхто б і з дорослих драматургів ніколи не написав. За три роки діяльності проекту у нас вже є багато акторів та режисерів, які із року в рік з нами працюють, вони вже знають, як працює проект з середини, підтримують нашу ініціативу та щовесни вже починають нас перепитувати, чи ми робимо проект, щоб виділити собі проміжок часу для участі.
Цей проект зупиняє війну в свідомості людей. І закладає цеглини суспільства, де неможливий конфлікт на тлі регіональної різності. Мрію, аби була можливість реалізувати цей проект у всіх школах України.
Як надалі буде розвиватися проект?
Ми готові передавати наш досвід, тому що бачимо потребу масштабувати проект. Ми думали як це зробити. Більше дітей для участі у проекті ми взяти не можемо — це великі витрати . Максимум, що поки може бути — це ще один Class Act взимку в Києві: тобто реалізовувати проект двічі на рік — влітку та взимку.
Ми готові передавати наш досвід будь-кому, хто захоче робити схожий проект: документацію, напрацювання, інструменти, методологію.
Наприклад, цього року після проекту режисерка Влада Білозоренко відібрала 5 текстів з попередніх двох років Class Act і з них зробила постановку. Вистава називається «Схід — Захід» і саме нею театр «Актор» відкрив на початку вересня сезон 2018-2019.
Це була перша така передача досвіду.
Також є ідея одразу після презентації вистави робити табір, який би залучав не тільки дітей — учасників проекту, — але й, наприклад, додатково по 20 дітей зі Сходу та Заходу, і щоб вони цей досвід налагодження комунікації розповсюджували між собою.
Думаю, що в таборі програма теж буде зав'язана на п'єсах, які написали учасники. Можливо, щоб діти між собою поставили ці п'єси. Це буде своєрідним наступним етапом. Якщо раніше учасники були тільки авторами, а над постановкою працювали професіонали, то тепер, щоб вони їх самі поставили — бо це вже зовсім інший досвід. Щоб діти взяли на себе ролі режисерів, акторів, один одного, та грали ці тексти. Звичайно, що це не буде мати такий кінцевий продукт, як публічна вистава, але це може бути просто нашою внутрішньою історією.
Фото: Олексій Товпига, Артем Галкін, Арсеній Пилипенко
