Енріка Шандроне вивчала традиційну та сучасну музичну композицію в Італії, поступово привносячи свої майстерність і досвід у кінематограф із 2006 року. Серед композиторів, які визнали її талант і досягнення - Енніо Морріконе, Джон Корильяно та Рюічі Сакамото (відповідно, на ІІІ Міжнародному конкурсі композиції Premio Petrassi у 2009 році, на ISFMF Awards у 2014 році та на тренінговій програмі Berlinale Talent Campus 2012). Серед інших її нагород - премія Peer Raben 2012 року в Soundtrack Cologne; премія Джеррі Голдсміта 2012 року за музику для реклами, Іспанія; грант RMA-LA на семінарі ASCAP 2012 року в Лос-Анджелесі; грант від Leverhulme Trust, стипендія Fabrica Dei Talenti та премія Дж. Горовіца за композицію для екранного твору (2008-2010, RCM); премія SABAM у номінації "Найкращий молодий композитор" 2016 року на World Soundtrack Awards у Ґенті (Бельгія).
У 2012 році вона була однією з трьох композиторів, відібраних на конкурс музики для кіно на Berlinale Talent Campus, і написала музику до фільму Luminaris режисера Хуана Пабло Зарамелли (записана Оркестром Бабельсберга на Babelsberg Studios (Потсдам, Німеччина).
Того ж року вона була обрана серед 12 учасників престижного воркшопу Річарда Белліса з написання музики для телебачення й кіно ASCAP, і записувалася з оркестром Hollywood Studio Orchestra на студії Fox у Лос-Анджелесі.
Поряд із власною професійною творчістю вона також працювала асистенткою композитора, лауреата премії "Оскар" Луїса Бакалова (2005-2007 рр.), а також звукорежисеркою запису та помічницею лауреата нагороди "Еммі" Хав'єра Наваррете ("Гнів Титанів", 2012; "Чжункуй", 2014).
Вона писала саундтреки по всьому світу для кількох відзначених нагородами незалежних і документальних фільмів, анімації й телереклами. Її нещодавні роботи для повнометражних фільмів - "Американське Фанго" (2016, США / Італія, романтична драма), "Кохання мого життя" (2013, Велика Британія / Австралія, драма / трилер), "Сербський юрист" (2014, Велика Британія / Сербія, документальний фільм), "Разом нас багато" (2014, Велика Британія, документальний фільм) та «Квінтет» (2014, драма).
Наразі вона розробляє оригінальний проект з музичного наративу, який досліджує потенціал програмної музики та реакцій аудиторії, повертаючи свій досвід композитора для екранних творів до концертної зали: в рамках цього проекту відомий ансамбль PSAPPHA замовив у неї новий концертний твір, який виконав у 2015 році в Манчестері (як переможець конкурсу нових творів, що був організований Curated Place і Moving Classics - в рамках Європейської мережі нової музики за підтримки програми "Креативна Європа" Європейського Союзу).
Її стиль визначається пишними мелодіями, вигадливими поворотами і - коли її музичний простір не заповнює захоплення оркестровими палітрами, до яких вона має особливий хист - цікавими поєднаннями акустичних та електронних звуків, але завжди зі сильним інтересом до підвищення потенціалу живих інструментів і природного музикування виконавців.